Arcanum: Of Steamworks and Magick Obscura

Arcanum: Of Steamworks & Magick Obscura від Troika Games — одна з найсамобутніших RPG свого часу. Сеттинг являв собою вікторіанський стімпанк: гноми будують парові двигуни, ельфи зберігають давні закляття, газети продають на вулицях, поїзди пронизують континент. Атмосфера вийшла напрочуд щільною — світ відчувався живим задовго до того, як подібний жанровий гібрид став модним.

Центральна механіка — фізичне взаємовиключення магії та технологій. Чим ближче персонаж до технологічного полюса, тим гірше працюють заклинання, і навпаки: вогнепальна зброя осікається в руках мага, зілля не діють на інженера. Це породжувало справжні дилеми під час вибору спорядження і складу загону — вибір мав механічну вагу, а не був суто косметичним.

Рольові можливості були винятково щедрими. Раса персонажа визначала, як увесь світ реагує на гравця: напівогр отримував презирливі репліки від одних NPC і повагу від інших, гном-аристократ відчиняв одні двері, жебрак — інші. Більшість завдань вирішувалися кількома способами, багато квестів не мали очевидно правильної відповіді, а другорядні історії нерідко перевершували головну лінію за опрацьованістю.

Слабким місцем залишався бій. Режим реального часу працював погано, ШІ компаньйонів підводив, баланс кульгав, частина магічних шкіл була помітно сильнішою за інші. Технічні шорсткості при виході гри відлякали частину аудиторії — і це, мабуть, коштувало їй комерційного успіху.

Попри це, не відразу, а згодом Arcanum стала культовою. Поєднання глибокого світобудування, механічно вагомого рольового вибору і готовності піднімати теми расизму, класових суперечностей і ціни індустріалізації — без морализаторства, через конкретні ситуації — зробило її культовою класикою. Гравці, що відкривають її через десятиліття, нерідко називають Arcanum однією з найкращих RPG усіх часів.