Age of Empires: The Rise of Rome

Age of Empires: The Rise of Rome від Ensemble Studios, випущене 1998 року, — це доповнення до оригінальної Age of Empires, яке з’явилося за доволі незвичних обставин: його розробку ініціювали затримки в створенні Age of Empires II, тож студія випустила розширення, щоб підтримати комерційний інтерес до першої гри. Тематичний фокус на Римі створив місток між античним світом оригіналу та середньовічним антуражем майбутнього сиквелу — і ця ідея виявилася напрочуд органічною.

Доповнення додає чотири нові цивілізації — Рим, Карфаген, Пальміру та Македонію — а також п’ять нових юнітів: пращників, верблюжу кавалерію, колісниці з косами, броньованих слонів і вогняні галери. Кожна з нових фракцій принесла власне дерево технологій і свій стиль гри, що помітно розширило стратегічні можливості мультиплеєра. Нова римська архітектура, спільна для всіх чотирьох цивілізацій, додала візуальної цілісності й відрізнила вміст доповнення від оригіналу.

Серед нових технологій вирізняються Martyrdom, яка дозволяє пожертвувати священника, щоб навернути ворожі юніти, і Logistics, що зменшує вдвічі вартість піхоти в межах ліміту населення — остання кардинально змінювала тактику в пізній грі. Чотири нові кампанії охоплюють історію Риму від зародження республіки на Апеннінському півострові через Пунічні війни аж до епохи Цезаря та Августа, а окрема серія місій "Enema of Rome" дозволяла подивитися на події з протилежного боку.

Справжньою ж перлиною доповнення стали покращення інтерфейсу, які сьогодні здаються самоочевидними. Можливість подвійним кліком виділяти всі юніти одного типу та ставити юнітів у чергу виробництва стала справжнім порятунком для гравців, особливо в мультиплеєрі. Додали також зміну ліміту населення, новий розмір карти "гігантський" і клавішу для навігації між ігровими подіями. Ці дрібниці суттєво підвищили зручність гри.

Ensemble Studios показала, що розширення може бути не спробою витиснути гроші з успішного тайтла, а чесним діалогом із аудиторією: студія взяла список того, що дратувало гравців, і методично це доопрацювала. Rise of Rome — рідкісний випадок, коли вимушений проект, народжений із виробничої необхідності, вийшов кращим, ніж якби його робили просто заради нього самого.